Зміст
Печінка – життєво важливий орган травлення, заліза зовнішньої секреції, яка знаходиться у черевній порожнині і виконує безліч важливих функцій, в першу чергу, детоксикацію. Вона нейтралізує токсини, перетворюючи їх на менш шкідливі, виробляє жовч, виводить кінцеві продукти обміну речовин, забезпечує організм глюкозою, насичує енергетичними елементами, поповнює вітамінами, здійснює синтез холестерину і жовчних кислот та багато іншого. Саме тому збій роботи печінки загрожує для організму людини тяжкими наслідками.
Що таке гепатит?
Гепатит – запальне захворювання печінки, симптомами якого є жовтий відтінок шкіри (через потрапляння білірубіну в кров), слабкість, підвищення температури, ниючі, а іноді нападоподібні болі під правим ребром.
У медицині гепатит поділяють на дві форми – гостру та хронічну. При певних факторах печінка та її паренхіма пошкоджуються. Причин запалення органу дуже багато: ожиріння, насичення організму отрутами, вживання алкоголю, тривалі захворювання нирок і системи циркуляції крові, але найчастіше захворювання викликається вірусами.
Види вірусного гепатиту
Гепатит є інфекційним захворюванням, при якому запалюється печінкова тканина, на яку діє певний вірус, тому прийнято розрізняти такі види гепатиту як А, В, С, D, Е, F, G.
Немиті овочі, несвіжі продукти, брудна вода, заражені побутові прилади можуть містити вірус гепатиту А – хвороби Боткіна. Він потрапляє до кишечника, звідки розноситься із кров’ю і починає активно розмножуватися у печінці.
Виражені симптоми: підвищення температури, слабкість і біль у м’язах, блювота, темний колір сечі, розлад шлунку, болі у печінці, можливий жовтуватий відтінок шкіри та білків очей. Форма хвороби може бути, як гостра (жовтянична), так і без проявів.
Інкубаційний період захворювання – від 15 до 30 днів. Після лікування у людини повинен з’явитися імунітет на все життя.
Інфекція гепатиту B передається природним шляхом (найчастіше статевим шляхом, також від інфікованої породіллі до дитини під час пологів або вагітності) і шляхом переливання крові, коли використовуються медичні інструменти, які не піддалися стерилізації. Після проникнення вірусу в печінці починає відбуватися розпад печінкових клітин. Період часу від зараження, і до появи перших ознак хвороби триває від 2 до 6 місяців. Гепатит B схожий на прояви гепатиту A, але хвороба протікає у важчій формі, яка може привести навіть до кінцевої стадії захворювання печінки – цирозу. Дуже важливо зробити вчасно вакцину від вірусу гепатиту В, щоб уникнути можливого інфікування.
Передача гепатиту С відбувається, якщо людина заражається забрудненими побутовими приладами (наприклад, манікюрними) або контактує із зараженою кров’ю. Такий вид гепатиту у більшості випадків має хронічну форму і призводить до цирозу або навіть раку печінки. При гепатиті D печінка уражається повністю. Інфекція передається безпосередньо через кров хворої людини. Інкубаційний період гепатиту D не встановлено. Клінічні прояви як у вірусного гепатиту B, але форми захворювання, незважаючи на всю тяжкість перебігу, можуть закінчитися одужанням.
Інфікування формою гепатиту E відбувається тими ж способами, як і при гепатиті A, але може здійснюватися і при контакті із зараженою кров’ю.
Решта видів гепатитів ще досліджуються вченими.
Показання до призначення дослідження
У разі тривожних симптомів потрібно звернутися до лікуючого терапевта, який після збору інформації порекомендує конкретні дослідження.
Для первинного обстеження проводиться аналіз на маркери В і С гепатиту, якщо турбують такі ознаки з боку печінки:
- слабкість та підвищення температури;
- діарея та нудота;
- розпираючий біль під ребрами з правого боку;
- неприйняття жирної їжі;
- темна сеча.
Матеріал та методика дослідження
Для діагностики береться венозна кров. Щоб підтвердити діагноз гепатиту А потрібно зробити біохімічний аналіз крові для визначення показника у плазмі ферментів білка, печінки і білірубіну, а також співвідношення антигенів та антитіл до вірусу гепатиту.
Вірус гепатиту розмножується у клітинах крові, він здатний мутувати, а імунітет людини втрачає можливість захистити себе, особливо, коли хвороба набуває хронічної форми. Щоб виявити вірус у крові, визначаються конкретні маркери – сумарні антитіла IgG і IgM до вірусу гепатиту С та вірусної РНК. Діагностика гепатиту проводиться двома групами методів: серологічними (виявлення специфічних антитіл до інфекції) і молекулярно-біологічними (визначення РНК вірусу).
За допомогою ферментної діагностики визначається рівень сироваткових ферментів.
Правила підготовки для пацієнта
Для аналізу кров здається із вени натщесерце. За кілька діб до дослідження виключається гостра, жирна і смажена їжа, вживати алкоголь заборонено. Також потрібно попередити лікаря про прийом будь-яких ліків.
Інтерпретація результатів
При діагностиці гепатиту А – дослідження крові на наявність IgG антитіл, повинен бути показник менше 1 S/CO. Відхилення від норми свідчать про підтвердження вірусу або вже перенесену хворобу.
Гепатит B – у крові не повинні бути антитіла вірусу IgM, позитивну відповідь вказує на захворювання. Загальний аналіз крові може містити підвищену кількість лейкоцитів (більше 9-11*109/л) і підвищення ШОЕ більш ніж 30-40 мм/год.
Гепатит C досліджується методом ІФА. Якщо в результаті є антитіла до HCV вірусу, потрібно повторити здачу аналізу, якщо висновки позитивні, то діагноз підтверджується. Аналіз на гепатит D проводиться аналогічно.
